Ковролін голкопрошивний, або так званий, тафтінговий - проводиться на спеціальних верстатах, за принципом дії, що віддалено нагадують швейні машини. Різниця полягає в незрівнянно більшій кількості голок, які виробляють ковролін.
Чим більше голок, тим більша вага ворсу ковроліну, тим він щільніше. Отже, покликання голок - протягнути ворсову петлю крізь первинну ткану основу.
З іншого, виворітного боку, петля підхоплюється спеціальним гаком, який в слідстві і формує остаточну поверхню ковроліну по висоті. Згодом, гачки навчилися оснащувати ріжучою складовою, яка розрізала петлю, роблячи ковролін ворсистим.
Трохи пізніше з'явилися верстати, у яких один гачок розрізав петлю, а інший - ні. В результаті з'явився комбінований вид ковроліну - петлево-розрізний. Це, в свою чергу, дало дизайнерам величезне поле для роботи.
Тканий ковролін, рівно, як і тафтінговий, виготовляється на спеціальних верстатах, але вже, по зовсім, іншим принципам.
Так, якщо при тафтінговому способі, ворс ковроліну (його поверхня) і його основа, є, по-суті, різними і окремими складовими при його виготовленні, то тканий ковролін, при виготовленні, розглядається як одне ціле.
Ворс ковроліну і нитки його основи в процесі виробництва переплітаються і ткутся разом, утворюючи монолітне з'єднання.
Сам процес, э досить тривалим і трудомістким, а звідси - досить дорогим.
Однак, у ковроліна, виготовленого тканим методом, існує і ряд незаперечних переваг. Оскільки ковролін такого виробництва є одним цілим, він надзвичайно стійкий від розшаровування і впливу тиску роликових коліс, опор стільців, столів і т. Д.
